Perameles bowensis
| Perameles bowensis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
| Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
| Підродина: | Peramelinae |
| Рід: | Бандикут (Perameles) |
| Вид: | †P. bowensis
|
| Біноміальна назва | |
| †Perameles bowensis Muirhead, Dawson, Archer, 1997
| |
Perameles bowensis — вид сумчастих із родини бандикутових (Peramelidae). Викопні рештки знайдено у пліоценовому шарі в Новому Південному Вельсі. Є одним із найстаріших і найпримітивніших з Peramelidae[1].
P. bowensis був меншим за плейстоценового Perameles sobbei з південно-східного Квінсленду, який, ймовірно, є найближчим родичем. Інші відмінності між зазначеними видами спостерігаються у верхніх зубних рядах. Інший вид Perameles із пліоцену, P. allinghamensis, є маловідомим і його зв'язок з іншими видами Perameles є невизначеним (це може навіть бути окремий рід)[1].
P. bowensis був знайдений на дорозі поблизу крихітного містечка Боу на сході Нового Південного Уельсу. Голотип зберігається в Австралійському музеї в Сіднеї[1].
Відклади Боу ідентифікуються як піщані річкові відкладення. У цій частині східного Нового Південного Уельсу в пліоцені було багато річок, утворюючи великі алювіальні відкладення. На початку пліоцену велика частина Нового Південного Уельсу, як і решта Австралії, була теплим помірним евкаліптовим лісом, і випадало багато опадів. У другій частині пліоцену клімат охолодився, і регіон став сухішим[1].
Аналогічно до сучасних видів, P. bowensis, імовірно, їв безхребетних (дорослих особин і личинок), плоди, гриби, насіння і, можливо, включав у свій раціон інших дрібних тварин. P. bowensis ймовірно мали коротку вагітність[1].
|
Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |